Проблеми устрою світу

История » Проблеми устрою світу

18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.

Франція хотіла відігравати керівну роль в центрі Європи. Однак було ясно, що до тих пір, поки в центрі Європи існувала сильна німецька держава, про керівну роль Франції не могло бути і мови. Тому основний вектор її зовнішньополітичних інтересів на конференції був спрямований саме на послаблення Німеччини.

Кардинально змінився міжнародний фінансовий статус США. З фінансового боржника (в основному, перед Великобританією і Францією) вони перетворилися в їх кредитора. Іноземні інвестиції США довели до 18 млрд. дол. Національне багатство США в 1914 р. складало 192 млрд. дол., а в 1920 р. – 489 млрд. дол. Тому-то напередодні Версальської конференції президент США В. Вільсон міг заявити “Сам Бог нас покликав до місії керівництва світом”. Це і був курс на утвердження реального “світового лідерства”, світової гегемонії США.

Ця програма В. Вільсона містила елементи радикалізму, демократизму і демагогії одночасно. Чому США виступили за ліквідацію таємних договорів країн Антанти? Тому, що вони не брали участі в їх складанні і боялися, що в зв’язку з цим США можуть бути обділеними.

Щодо майбутнього Німеччини, то Великобританія хотіла послабити лише її колоніальний і морський статус, а не взагалі як велику державу. Це і було продовженням з боку Великобританії курсу на ”рівновагу сил” в Європі, тобто, щоб була не дуже була сильна Франція, і, щоб не дуже була слабка Німеччина. Зрозуміло, що Францію такий статус зовсім не задовольняв. Англо-французькі протиріччя на конференції і після її закінчення стали суворою реальністю в європейській політиці міжвоєнного періоду.

Великобританія і США проявили більше політичної далекоглядності. Вони пропонували затвердити репараційні виплати з боку Німеччини в сумі 50 - 100 млрд. золотих марок (це в десять разів менше того, що пропонувала Франція). Не одержавши підтримки з питання загальної суми репарацій, Франція домоглась того, щоб частка, яку вона мала одержувати, сягала 58% від загальної суми репарацій.

Учасники конференції ретельно продумали ті статті договору, які визначали власне становище Німеччини в повоєнній Європі. Лівобережна Рейнська зона на 15 років мала бути окупована союзними військами. Уздовж правого берега Рейну створювалась демілітаризована зона шириною 50-60 км. Німеччину зобов’язували знищити оборонні споруди в районі Рейну. Їй заборонялося мати армію понад 100 тис. солдатів (без права здійснювати загальну військову повинність). Німеччина практично була позбавлена свого ВМФ (без права мати підводні човни).

Ход и итоги Ливонской войны. Первый этап войны
Ход Ливонской войны можно разделить на три этапа, каждый из которых несколько различается составом участников, продолжительностью и характером действий. Поводом к началу военных действий в Прибалтике стал факт невыплаты дерптским епископом «Юрьевской дани» с владений, уступленных ему русскими князьями.[30]Помимо притеснения русских люде ...

Москва – Третий Рим. Женитьба на византийской царевне
22 апреля 1467 года 27 летний великий князь остался вдовцом. Остро стал вопрос о повторной женитьбе, точнее о вариантах выгодного династического брака на фоне формировавшейся политической доктрины. И такой вариант вскоре был найден.11 февраля 1469 года в Москву прибыл посол из Рима, некий грек Юрий от кардинала Виссариона. Он приехал к в ...

Взгляды Е.Ф. Канкрина
По своим взглядам Канкрин, безусловно, был консерватором в прямом смысле этого слова, т.е. сторонником сохранения основ существующего порядка, противником каких-либо резких перемен и потрясений, последствия которых непредсказуемы. Признавая несовершенство многих из существовавших общественно-политических и экономических институтов, он в ...