Проблеми устрою світу

История » Проблеми устрою світу

18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.

Франція хотіла відігравати керівну роль в центрі Європи. Однак було ясно, що до тих пір, поки в центрі Європи існувала сильна німецька держава, про керівну роль Франції не могло бути і мови. Тому основний вектор її зовнішньополітичних інтересів на конференції був спрямований саме на послаблення Німеччини.

Кардинально змінився міжнародний фінансовий статус США. З фінансового боржника (в основному, перед Великобританією і Францією) вони перетворилися в їх кредитора. Іноземні інвестиції США довели до 18 млрд. дол. Національне багатство США в 1914 р. складало 192 млрд. дол., а в 1920 р. – 489 млрд. дол. Тому-то напередодні Версальської конференції президент США В. Вільсон міг заявити “Сам Бог нас покликав до місії керівництва світом”. Це і був курс на утвердження реального “світового лідерства”, світової гегемонії США.

Ця програма В. Вільсона містила елементи радикалізму, демократизму і демагогії одночасно. Чому США виступили за ліквідацію таємних договорів країн Антанти? Тому, що вони не брали участі в їх складанні і боялися, що в зв’язку з цим США можуть бути обділеними.

Щодо майбутнього Німеччини, то Великобританія хотіла послабити лише її колоніальний і морський статус, а не взагалі як велику державу. Це і було продовженням з боку Великобританії курсу на ”рівновагу сил” в Європі, тобто, щоб була не дуже була сильна Франція, і, щоб не дуже була слабка Німеччина. Зрозуміло, що Францію такий статус зовсім не задовольняв. Англо-французькі протиріччя на конференції і після її закінчення стали суворою реальністю в європейській політиці міжвоєнного періоду.

Великобританія і США проявили більше політичної далекоглядності. Вони пропонували затвердити репараційні виплати з боку Німеччини в сумі 50 - 100 млрд. золотих марок (це в десять разів менше того, що пропонувала Франція). Не одержавши підтримки з питання загальної суми репарацій, Франція домоглась того, щоб частка, яку вона мала одержувати, сягала 58% від загальної суми репарацій.

Учасники конференції ретельно продумали ті статті договору, які визначали власне становище Німеччини в повоєнній Європі. Лівобережна Рейнська зона на 15 років мала бути окупована союзними військами. Уздовж правого берега Рейну створювалась демілітаризована зона шириною 50-60 км. Німеччину зобов’язували знищити оборонні споруди в районі Рейну. Їй заборонялося мати армію понад 100 тис. солдатів (без права здійснювати загальну військову повинність). Німеччина практично була позбавлена свого ВМФ (без права мати підводні човни).

Международное положение Древнерусского государства накануне удельного периода.  «Крестовые походы» Владимира Мономаха
Несмотря на смуту среди князей, Мономаху удалось добиться главного: Любечский съезд положил начало объединению русских военных сил против половцев. В 1100 г. в городе Витичеве, неподалеку от Киева, князья съехались на новый съезд для того, чтобы окончательно прекратить междоусобицу и договориться о совместном походе против половцев. К э ...

Смерть Александа Невского. Его роль в истории России. 
Из Орды Александр Невский возвращался больным. Постоянные тревоги и стрессы, заискивания перед ханами, постоянная опасность нашествия на Русь сделали свое дело. Здоровье Невского было подорвано. С трудом держал он путь домой. Смог доехать до Городца. Здесь окончательно слег. Чувствуя приближение смерти, Александр Невский принимает схиму ...

Реформы Избранной Рады
После пожара и народного восстания 1547 года перед царём и его окружением встал вопрос о необходимости скорейших преобразований. Около 1549 года вокруг Ивана IV сложился совет близких к нему людей (Избранная Рада – как называл его А. Курбский). Это был совещательный орган, решавший вместе с царём все наиболее важные вопросы управления г ...