Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави
Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124-1153 рр.), а розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Тоді будуються нові міста, фортеці. Успішними були походи Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя - старшого сина Ярослава - Володимира. Бояри, невдоволені його правлінням, намагалися запросити на князівство волинського князя Романа Мстиславича. Проте Володимир Ярославич, спираючись на підтримку німецького князя Фридріха Барбаросси і польського короля Казимира, повернув собі князівський стіл.
Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою,
У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а Галичиною та Холмщиною - сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.
Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ'я отримав ім'я Юрій II Тройденович. Він урегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.
Роль Галицько-Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи їх від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько-Волинське князівство разом із тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій.
Основные задачи внешней политики России
Под влиянием развития капитализма в России правительство во внутренней и внешней политике должно было учитывать интересы не только помещиков, но и буржуазии. Поэтому во второй половине ΧΙΧ века внешняя политика страны приобретала все более буржуазный характер.
Перед Россией в области международных отношений стояли сложны ...
Россия в период утверждения и развития абсолютной монархии (вторая половина
XVII – XVIII вв.)
Начало нового этапа мировой истории. Особенности социально-экономического развития России во второй половине XVII в. Формирование раннекапиталистического уклада в экономике и складывание всероссийского рынка. Изменение социально-классовой структуры общества. Завершение процесса закрепощения крестьян.
Церковь и государство. Борьба духов ...
Политический распад Руси. Раздробленность на Руси. Характер политической
власти в период раздробленности.
В 1125 году после смерти Мономаха на киевском престоле утвердился его старший сын Мстислав. При нем были изгнаны из своих владений полоцкие Всеславичи. Из-за внутренних распрей ослабли черниговские Святославичи. Никто из князей не решался противостоять Мстиславу. После его смерти в 1132 году на Киевский престол взошел старший из Мономах ...