Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави

История » Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави

Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124-1153 рр.), а розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Тоді будуються нові міста, фортеці. Успішними були походи Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя - старшого сина Ярослава - Володимира. Бояри, невдоволені його правлінням, намагалися запросити на князівство волинського князя Романа Мстиславича. Проте Володимир Ярославич, спираючись на підтримку німецького князя Фридріха Барбаросси і польського короля Казимира, повернув собі князівський стіл.

Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою,

У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а Галичиною та Холмщиною - сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.

Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ'я отримав ім'я Юрій II Тройденович. Він урегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.

Роль Галицько-Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи їх від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько-Волинське князівство разом із тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій.

Начало наступления союзников на Японию. Захват Иводзимы и Окинавы. Завершение освобождения Филиппин. Захват Иводзимы
К началу 1945 г. японские вооруженные силы и японское государство в целом находились на пороге катастрофы. Поражения на Марианских островах и Филиппинах в 1944 г. предопределил окончательный уход японской армии и почти переставшего существовать флота в глухую и в общем бесперспективную оборону. Стремительно надвигающееся поражение единс ...

Последние годы жизни и политической деятельности
На XI съезде партии (1922) В.И. Ленин подвёл итоги первому году новой экономической политики и выдвинул очередную задачу - перегруппировку сил, необходимую для наступления на капиталистические элементы в стране. Это был последний съезд партии, в работах которого В.И. Ленин принимал непосредственное участие. Год проведения новой экономич ...

Общественное устройство
Может быть, Екатерина II и хотела помочь русским крепостным, но она очень хорошо помнила, что на трон ее возвели дворяне. Императрица знала: при первых же ограничениях привилегий правящего класса, она могла потерять власть. Поэтому в своей политике Екатерина постоянно делала уступки дворянам, а положение крестьянства все ухудшалось и ух ...