Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави
Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124-1153 рр.), а розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Тоді будуються нові міста, фортеці. Успішними були походи Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя - старшого сина Ярослава - Володимира. Бояри, невдоволені його правлінням, намагалися запросити на князівство волинського князя Романа Мстиславича. Проте Володимир Ярославич, спираючись на підтримку німецького князя Фридріха Барбаросси і польського короля Казимира, повернув собі князівський стіл.
Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою,
У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а Галичиною та Холмщиною - сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.
Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ'я отримав ім'я Юрій II Тройденович. Він урегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.
Роль Галицько-Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи їх від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько-Волинське князівство разом із тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій.
Государственный и политический строй Древнерусского государства
С.В. Юшков полагал, что Древнерусское государство возникло и некоторое время существовало как государство дофеодальное. Современные исследователи в большинстве своем считают это государство с самого начала раннефеодальным. В качестве такового ему были свойственны определенные характерные черты.
Организация государственного единства. Пр ...
Россия на рубеже столетий. Внешняя политика России
конце XIX - начале XXвв.
Мировой экономический кризис начала ХХ в., в который была втянута и Россия, принимал традиционное разрешение путем борьбы за насильственное перераспределение колоний и сфер влияния. Одновременно формируются военно-политические блоки, начинается гонка вооружений.
На рубеже XIX-XX вв. обострились отношения России с Австро-Венгрией из-за ...
Биография Сунь Ят-Сена
Сунь Ят-Сен (Сунь Чжун-Шань, Сунь Вэнь) родился 12 декабря 1866 года в деревне Иуйхэн провинции Гуандун в семье крестьянина. С детских лет столкнулся с тяготами народной жизни, произволом китайских помещиков и маньчжуро-китайских властей.
Жена Сунь Ят-сена Сун Цинлин писала в 1927 году: «Сунь Ят-сен вышел из народа. Он много рассказыва ...