Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави

История » Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави

Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124-1153 рр.), а розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Тоді будуються нові міста, фортеці. Успішними були походи Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя - старшого сина Ярослава - Володимира. Бояри, невдоволені його правлінням, намагалися запросити на князівство волинського князя Романа Мстиславича. Проте Володимир Ярославич, спираючись на підтримку німецького князя Фридріха Барбаросси і польського короля Казимира, повернув собі князівський стіл.

Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою,

У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а Галичиною та Холмщиною - сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.

Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ'я отримав ім'я Юрій II Тройденович. Він урегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.

Роль Галицько-Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи їх від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько-Волинське князівство разом із тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій.

Подготовка и проведение летне-осенней кампании 1943 г.
В ходе подготовки к новым наступательным операциям Ставка ВГК приняла меры по дальнейшему укреплению Вооруженных Сил, что позволило соотношение сил и средств на советско-германском фронте к началу июля 1943 г. изменить в пользу Советских Вооруженных Сил. Улучшилось качество вооружения. До 70% находящихся в действующей армии танков соста ...

Литературные сведения древних авторов
Античной литературной традиции известно более тридцати древних писателей, в той или иной связи упоминавших в своих трудах древнюю Македонию. Одни из них останавливались на ней более подробно, другие затрагивали ее историю вскользь и случайно. Известно, что македонскую историю писали греки, а не сами македоняне. Поэтому авторы интересова ...

Взятие Константинополя
Предлогом для войны послужило то, что Константин Палеолог, император византийский, не пожелал выдать Мехмеду его родственника Орхана (сына Сулеймана, внука Баязета), которого приберегал для возбуждения смут, как возможного претендента на османский престол. Во власти византийского императора была только небольшая полоса земли по берегу Б ...